• Тел.:
  • +38 (098) 446-90-15
  • +38 (067) 247-87-33
  • e-mail:
  • info@gsel.com.ua

Ефективна корова

Ефективна корова.
Нарешті настав час, коли більшість сільгоспвиробників вирішили заробляти гроші в молочному скотарстві. І отримання високої рентабельності при виробництві молока – сьогодні не жарт і не мрія. Але важливі засоби досягнення.
В циклі публікацій, буде детально викладено процеси, що впливають на отримання ефективної корови. Цією інформацією ми поділимося після багатьох років вивчення досвіду фермерів Північної Америки і впровадження його в молочному тваринництві господарств України.

Молочне скотарство, як і будь-яка галузь бізнес-процесу, підпорядковується загальним законам бізнесу – отримання максимального прибутку при найменших витратах.

 Отримання такого результату можливе лише за умови умілого управління всіма без виключення процесами молочного виробництва.
Вітчизняні власники тварин і спеціалісти господарств поки що різними шляхами намагаються досягти бажаного результату в отриманні прибутків від виробництва молока. Одні наполегливо дотримуються традиційних технологій ведення тваринництва, які орієнтовані на отримання продуктивності близько 4000 кг молока за лактацію, інші застосовують лише елементи сучасного виробництва такі, як безприв’язне утримання, загальнозмішаний раціон, доїння в залі, і т.п. І тільки деякі з них підходять до молочного тваринництва в комплексі, із завчасно розробленою технологією, економічним розрахунком, враховуючи насамперед інтереси тварин для отримання найвищої ефективності при продуктивності 10000-12000 кг молока за лактацію.
Людина хоче, а корова може... необхідно знайти компроміс, і тоді обоє будуть щасливими.

Яку тварину можна вважати щасливою? 

Ту, що має мінімум стресів, максимум свободи, достатню кількість якісних кормів і води, комфортний мікроклімат і щорічне запліднення. Така тварина буде довго жити і з вдячністю віддасть виробнику максимум якісної продукції.
Як відомо, успіх молочного скотарства залежить від чотирьох „К” – корова, корми, комфорт, кадри. Жоден з цих чинників не може посідати ні першого, ні останнього місця за важливістю впливу на ефективність виробництва.
Отже, КОРОВА, вірніше її генетичний потенціал. Слід розуміти, що генетика – це „бомба з часовим механізмом”. Інколи власники тварин не можуть зрозуміти, чому тварини не виробляють багато молока, адже „я все для неї зробив – і корівник новий, і корми якісні, і техніка сучасна”. До того ж, намагаючись відшкодувати понесені витрати, вони видоюють з корови максимально можливу кількість молока і... втрачають спочатку відтворення, а пізніше і здоров’я тварини. Відповідно, збільшують збитки за рахунок раннього вибуття корів, зменшення виходу телят, витрат на лікувальні заходи, які не принесуть користі. Якщо провести аналогію між твариною і машиною, можна зробити висновок – витискуючи з мотора всю потужність, ми дуже швидко приведемо двигун до руйнування. Так і організм тварини. А все через те, що тварини не мали достатнього генетичного потенціалу, щоб стати ефективними. Не існує пального, яке б зробило „Запорожець” кращим за „Мерседес”.
Молочне тваринництво вимагає постійне інвестування в себе найкращої генетики, яка доступна на сьогодні. Не можна вимагати від тварини вибуху генетичної бомби одразу. Це відбувається поступово, через багаторічну роботу, але результат не забариться. Інвестування в генетику є одним з найвигідніших капіталовкладень – в структурі річних витрат на утримання корови вони складають не більше 3%, але ефект може бути більше 30%. Слід зазначити, що погана генетика працює так само, але в зворотньому напрямку – погіршивши генетику тварини одного разу, на відновлення доведеться витратити більше 15 років часу.
Генетичний потенціал поголів’я, з якого складається нині українське скотарство досить різний – орієнтовно 4-9 тис. кг молока за лактацію. Така різниця, з одного боку, зумовлена потенціалом порід, що утримуються на фермах. Але головна причина у потенціалі бугаїв-плідників, від яких народилися наявні корови. Адже відомо, що „бугай робить стадо”. Технологія кріоконсервації сперми бугаїв, штучне осіменіння тварин дає можливість отримувати тисячі дочок бугаїв на відміну від корови, яка фізіологічно обмежена в кількості народжених дочок. Тому селекція бугаїв, перевірка їх спадкових якостей через дочок дає можливість достовірно знати майбутню продуктивність нащадків. Через насичення в поколіннях за допомогою плідників високої генетичної продуктивності, необхідно зробити запас потужності тварини між її ефективною та потенційною продуктивністю, приблизно у 30-35%. Тобто, для отримання продуктивності в 10000 – 12000 кг молока за лактацію, необхідно мати генетичний потенціал стада на рівні 16000 – 18000 кг.

Селекція – засіб, за допомогою якого виробник покращує генетичний потенціал свого стада, даючи можливість отримувати телят від тварин з бажаними ознаками. Підбір бугаїв у всьому світі здійснюється на підставі показників оцінки продуктивності, типу, легкості отелення, соматичних клітин, заплідненості отриманих дочок бугая. Відповідно, за стадом закріплюються плідники, які будуть покращувати в потомстві бажані ознаки. Число плідників залежить від їх оцінки. Але в жодному разі не варто використовувати в стаді лише одного плідника, що змушує власника ризикувати і рівнем заплідненості, і якістю приплоду, і майбутньою продуктивністю. Адже все потомство наступного року буде отримано від одного плідника. Добір корів здійснюється на підставі їх власної продуктивності, оцінки типу. Не варто утримувати в стаді корову заради приплоду. Нам необхідна ефективна і прибуткова корова. Тому до відтворення допускають лише тварин, які зможуть у нащадках показати свої кращі якості, а в поєднанні з кращим плідником дадуть тварин з потенціалом набагато вищим, ніж сьогоднішнє стадо.

Засоби підвищення генетичного потенціалу стада. 

Щороку в Україні видається каталог бугаїв-плідників, сперму яких допущено до використання. Асортимент плідників лише молочних і молочно-м’ясних порід налічує більше 1200 голів, як вітчизняної, так і імпортованої селекції. Найбільшою популярністю для підвищення продуктивності поголів’я користується голштинська порода, яку справедливо називають фабрикою для виробництва молока. Відомо, що в світі від голштинів отримують 90% молока, вони найкраще відповідають продуктивністю на спожитий корм. Застосування голштинських плідників на масивах вітчизняної худоби дав можливість створити українську червоно- і чорно-рябу молочні породи, нещодавно затверджено червону молочну. Навіть отримані помісі від схрещування місцевих тварин з голштинами дають продуктивність на 1000 кг і більше молока за лактацію порівняно з вихідною породою.
Оцінка власного стада є обов’язковим заходом для підвищення відсотку ефективних тварин, як дорослих особин, так і молодняку. Відбір тварин для майбутнього використання починається від народження теляти. Під час процесу вирощування здійснюється постійний контроль за рівнем росту і розвитку молодняку, його відповідність вимогам промислового виробництва молока. Відомо, що від телички, яка мала захворювання на пневмонію чи диспепсію, в дорослому віці виробник не отримає орієнтовно по 1000 кг молока через кожну з них! Висновки …
Впровадження технологій, що прискорюють насичення генетичного потенціалу тварин. Одним з них є використання секстованої за статтю сперми. Нині практично всі виробники молока в світі застосовують у відтворенні цю технологію. Що собою представляє секстована сперма? Це сперма бугаїв-плідників, яку одразу після отримання за допомогою спеціального обладнання поділили на тих, що несуть в собі Х-хромосому, тобто жіночий набір генів, і тих, що несуть Y-хромосому, або чоловічий набір генів. В зв’язку з тим, що яйцеклітина самки завжди містить в собі лише жіночий набір генів, то при злитті з Х-хромосомою сперми бугая ми отримаємо в приплоді жіночу особину, тобто телицю. Економічний ефект від застосування такої технології надзвичайно великий. Нами підраховано, якщо в результаті отелення отримати в приплоді теличок з високим генетичним потенціалом замість бугайців (а поділяють в основному сперму від найкращих плідників), то ефект в грошовому виразі становитиме близько 15000 грн. у стаді з продуктивністю 6000 кг молока за лактацію, і 24000 грн. – при продуктивності понад 8000 кг. Єдиним обмеженням є лише те, що таку сперму краще використовувати на телицях. Вартість її доволі висока, а телиці на відміну від корів запліднюються краще, тому і ефект буде більшим.
Вперше в Україну секстовану за статтю сперму нами було завезено в 2007 році. Хоча концентрація сперматозоїдів в одній дозі становить за стандартом лише 2,1 млн., ми отримали заплідненість телиць на рівні 75%. На тих фермах, де застосовувалася технологія штучної стимуляції статевої охоти, заплідненість становила 54%. В приплоді було отримано більше 90% живих телиць, що відповідає прийнятому в світі стандарту по використанню такої сперми.
Отже, ми розглянули один з основних аспектів отримання ефективної корови – якість тварини. Слід зауважити, що для отримання тварини з високим генетичним потенціалом необхідно витратити більше часу, ніж для створення кормової бази, забезпечення сучасною технікою і, навіть, будівництвом нової ферми. Тож цю роботу слід починати вже сьогодні.

В.М.Фичак
ПП „Генетика і селекція”